Гра «Її Цукропати» зустрічає нас привітним та дуже приємним меню, загальне сприйняття також доповнюється цікавим музикальним рядом. Хочу подякувати, що значення музики та звуків відрегульовані за замовченням. Що ж стосується самого геймлею, то він з перших хвилин зачаровує своєю кольоровою гамою та наповненістю. Чудовий персонаж «Вона», значення та суть якої поступово розкривається протягом усього сюжету та навіть після його завершення. До того ж, все доповнюється барвистими та витонченими анімаціями (сцена з музикальним супроводженням виглядає максимально неперевершено). Головний герой все глибше заринає до своєї свідомості, досліджуючи такі теми, що знайдуть відголосок в серці у кожного. Загальна філософія гри, що крок за кроком надається гравцю, укомплектована та представлена у післямові автора, яку можна дослідити вже після завершення головного фіналу. Який, до речі, є надзвичайно потужним, щоб просто пропустити його повз себе. А сцена після основного сюжету ставить завершаючи крапку, не дозволяючи Вам повернутися до Цукропатів, натомість, демонструючи нові схвильовані мрії в цій надзвичайно глибокій та проникливій історії. Сподіваюсь, що кожен зможе дослідити цей світ, не загубившись на шляхах хибних фіналів. Стосовно рекомендацій, додатково попрацювати над вичиткою тексту, щоб позбавитися одруківок, які не суттєво впливають на сприйняття, ось певний перелік (щоб їх було легше усунути): «неприходить», «забудешь», «Косвенно», «Сердце», «на справді», «насичуэшся видами». Також попрацювати з меню підтвердження (наприклад, виходу), бо воні не локалізовані на українську мову. Дякую Вам за цю трагі-наперевершену подорож у Цукропати, не забувайте свої мрії.
Якби я не натиснули на розділ "про гру"! Ця прихована кінцівка повністю змінила моє враження від новели, бо до цього, якщо чесно, те, що я побачили, було для мене "ну таке", але це... По порядку. UI майже один в один стандартний, але якось це все одно не виглядає погано, а навпаки має свій шарм. Музика в тему, все з нею добре (особливо в розділі "про гру"!). Візуал приємний, солодкий, я б сказали. Настільки солодкий, що мені аж трішечки було не тойво, адже я не люблю солодощі, і візуальна частина допомагала відчути цю солодкість, тому, я думаю, ціль з артом виконана. Перші дві кінцівки... Чесно, в мене були певні питання, особливо коли головний герой (Ти) одразу ж тикнув з припущенням про віртуальну реальність. Мені це здалося дуже поганим вводом в тему джему, це виглядало дуже неорганічно, дуже... не тойво. Але я тицьнули на розділ "про гру", тому про сюжет я ще напишу. Найголовніший мінус гри - текст. Я спочатку нотували, але потім принили. Мова йде про помилки. Знак м'якшення після Ш, суфікс "рас" (котрого не існує в українській мові), в одному слові Є взагалі дивилася в інший бік. Дуже неприємно, коли ти просягаєшся атмосферою, і спотикаєшся очима об такі помилки. Це точно те, над чим варто попрацювати. Також, схоже, гра робилася на англійській версії ренпаю, бо коли пропускаєш, згори пише англійською "skipping". Також хочу відмітити (в позитивному сенсі) креативність з назвами кнопок, але я так і не зрозуміли, що таке органічна швидкість в налаштуваннях. Ще цікаво були зроблені вибори, на темному фоні текст не було видно, допоки на нього не наведеш, але якось тут це виглядало органічно.
Тепер, те, чого я не очікували. Вже перед тим як вийти, мені стає цікаво подивитися, хто створив цю гру, і тут... Вона. Я не буду переказувати, все що там було далі, ви й так знаєте, але... вау. Це. Було. Неочікувано. І це підняло мені загальне враження на рівень точно. І от це... вже органічне введення теми джеми, це... змушує задуматися про певні речі всередині себе, поза грою, це... було виконано дуже класно (помилки в тексті, про котрі я писали вище, на жаль були, і в саме в цьому моменті вони були для мене найкритичнішими, але то вже таке, я вже все про це сказали). Я все ще вагаюся, чи це невеличкий мінус, що оце от, по факту, розкриття гри, воно приховане від гравця, чи це навпаки дуже класно реалізовано, що от це така неочевидна річ, як от наші мрії, наші забуті думки. Воно є, але не на поверхні. Але це було неочікувано. Я досі під враженнями від цієї гілки, цього фіналу, але... вау. І те, як гра сама закривається в кінці... вау. Це... витягнуло для мене все, і скоріш за все, зараз я піду ставити свою оцінку, спираючись на розділ "про гру".
Загалом, є що виправити, але результат... цікаво. Навіть без таємного фіналу відчуття після проходження були... цікаві. Все ще лишилися певні питання: як в Цукропатах нічого не гніє? Чи багато в Цукропатах комах, котрі люблять солоденьке? Хто створив гру? Але все одно цікаво.
Дякую за матеріал для обдумування, бажаю успіхів з подальшими проєктами.
Змінено: Я прочитали опис вашого профілю і ОХ НІ. Це багато чого пояснює...
Яскрава, ностальгічна гра, яка починається як комедія. Фони акварельні, єдиний персонаж, з яким гравець спілкується (Вергілій, це був ти? І чого локацію змінив), вийшов дуже виразним. Своєрідна міфологія світу (лор) подається ненав'язливо, а досвід гравця співпадає з досвідом персонажа, за якого він грає. Це було красиво. Бажаю розробниці успіхів в творчості. Дякую Т_Т я таки пригадала свою першу Вону)
Вам безперечно вдалося мене здивувати, коли я намагалася вийти з гри, попередньо потикавши два вибори.
Гра виявилася файненькою. Спочатку я бідкалася що вибір завжди один і треба мишкою вгору наводитися, але потім усвідомила що уособлюють ці вибори, і що вони вгорі, щоб не перекривати спрайти (напевно).
Була зачудована Цукропатами, спрайтами Її (так багато емоцій і поз, наче вона дійсно жила в момент грання). А також був тикальний інтерактив став приємною дрібничкою, юхууу.
Анімації і музика ОРГАНІЧНО впліталися й доповнювали оповідь.
Помилки в тексті бентежили, одначе тема, яку розкривала гра аж змусила присумувати під кінець…ех, певно більшість гравців уже в тому віці, коли якісь давні мрії вже забулися, і ніколи не пригадаються…але, завжди є потенціал для творення нових (Я от в дитячості та юності не підозрювала, що виросту і сама буду створювати ігри).
Дякую за такий ігровий досвід, було цікаво. Успіхів із вдосконаленням ваших ігротворчих навичок для майбутніх часів.~
Дуже яскрава гра. Ви мене підловили, коли я вирішила вийти) Це дуже прикольно реалізовано, бо коли проходиш першу кінцівку думаєш “ну це було швидко, пройду тоді і другу”. Можливо, мені хотілося б більше дізнатися про Цукропати перед тим, як Вона йшла до вогнища, але головне, що задум гри вдалося передати))
Сюжет доволі цікавий, зворушливий та ще й незвичайним наративним підходом. Я б хотів це похвалити більш детально, але без спойлерів не зможу. А лишати в коментах спойлери не по моїм правилам.
Драматургія на хорошому рівні.
Вибори без вибору спочатку напрягали, але потім я зрозумів їх внутрішню фішку.
Окремо хочу похвалити за оптимізовану анімацію (бо бачив ігри на Ренпай без натяку на це) та її синхронізацію зі звуками кроків. Дуже атмосферно.
Мальовка гарна й продумана. Місця візуально мають свою специфічну внутрішню логіку. Ну а як ви намалювали Її, це окреме задоволення. Вона здається живою.
Єдиний мінус - час від часу помічав сирий текст, але на фоні інших особливостей гри мозок за це не чіплявся.
Спочатку було не зрозуміло що відбувається в новелі, який її посил і так далі. Наче це чужий сон, в який ти потрапляєш випадково, що манить своєю яскравістю та казковістю. Головна героїня, тобто Вона, вийшла досить милою та такою собі комфортною дівчинкою з якою хочеться більше подорожувати мальовничими горами.
І всю цю атмосферу гарно підкреслює влучна музика.
Так, без косяків не обійшлося але в кого вони не бувають.
Щодо сюжету, то мені бракує більш детальності в подіях: чому або через що герой забув свою головну мету та якою вона була. Мені б особисто хотілося це дізнатися такі моменти але розумію, що часу обмаль. Тому сподіваюсь, що ідея не буде закинута у шухляду і бажаю удачі в майбутніх проєктах)
Прочитав новелу, в око кинулось кілька помилок: відсутність ком, російська "є" і м'які знаки, де вони не повинні бути. Але загалом текст читабельний. Персонаж Вона дуже милий і гарно намальований. Сюжет спочатку збив із пантелику і здався вторинним, але коли хотів вимикати гру, то помітив таємний фінал, який мене вразив. Ідея із забутою мрією мені в певній мірі близька і здалась цікавою, а ще в цій кінцівці є гарненькі, хоч і прості анімації, за це точно плюсик.
Музика підібрана гарно.
Дизайн відповідей героя дуже не подобається, це віконечко слід переробити, якость стилізувати в антураж фону і перемістити в бік до центру.
У підсумку новела неоднозначна, але враховуємо фактор часу і того, що це зроблено однією людиною. Загалом, я сподіваюсь, що автор ще попрацює над цією ідеєю і не стане її спалювати у вогнищі забуття, хе-хе)
Вибачте за помилки. Заздалегідь розуміла, що як би не вчитувалася, сама не зможу відредагувати текст як слід, але все одно дуже намагалася, хаха. Сподіваюсь в майбутньому за можливості трохи оновити діалоги.
Приємно, що помітили анімації, заради них в коді довго чаклувала)
Щодо відповідей героя, цей момент трохи складний через декілька факторів, в які буде задовго вдаватися, але згодна, що хорошого UE дизайну мало не буває. Це однозначно частина, над якою я б хотіла більше попрацювати в майбутньому.
← Return to game
Comments
Log in with itch.io to leave a comment.
Гра «Її Цукропати» зустрічає нас привітним та дуже приємним меню, загальне сприйняття також доповнюється цікавим музикальним рядом. Хочу подякувати, що значення музики та звуків відрегульовані за замовченням. Що ж стосується самого геймлею, то він з перших хвилин зачаровує своєю кольоровою гамою та наповненістю. Чудовий персонаж «Вона», значення та суть якої поступово розкривається протягом усього сюжету та навіть після його завершення. До того ж, все доповнюється барвистими та витонченими анімаціями (сцена з музикальним супроводженням виглядає максимально неперевершено). Головний герой все глибше заринає до своєї свідомості, досліджуючи такі теми, що знайдуть відголосок в серці у кожного. Загальна філософія гри, що крок за кроком надається гравцю, укомплектована та представлена у післямові автора, яку можна дослідити вже після завершення головного фіналу. Який, до речі, є надзвичайно потужним, щоб просто пропустити його повз себе. А сцена після основного сюжету ставить завершаючи крапку, не дозволяючи Вам повернутися до Цукропатів, натомість, демонструючи нові схвильовані мрії в цій надзвичайно глибокій та проникливій історії. Сподіваюсь, що кожен зможе дослідити цей світ, не загубившись на шляхах хибних фіналів. Стосовно рекомендацій, додатково попрацювати над вичиткою тексту, щоб позбавитися одруківок, які не суттєво впливають на сприйняття, ось певний перелік (щоб їх було легше усунути): «неприходить», «забудешь», «Косвенно», «Сердце», «на справді», «насичуэшся видами». Також попрацювати з меню підтвердження (наприклад, виходу), бо воні не локалізовані на українську мову. Дякую Вам за цю трагі-наперевершену подорож у Цукропати, не забувайте свої мрії.
Якби я не натиснули на розділ "про гру"! Ця прихована кінцівка повністю змінила моє враження від новели, бо до цього, якщо чесно, те, що я побачили, було для мене "ну таке", але це... По порядку.
UI майже один в один стандартний, але якось це все одно не виглядає погано, а навпаки має свій шарм. Музика в тему, все з нею добре (особливо в розділі "про гру"!). Візуал приємний, солодкий, я б сказали. Настільки солодкий, що мені аж трішечки було не тойво, адже я не люблю солодощі, і візуальна частина допомагала відчути цю солодкість, тому, я думаю, ціль з артом виконана.
Перші дві кінцівки... Чесно, в мене були певні питання, особливо коли головний герой (Ти) одразу ж тикнув з припущенням про віртуальну реальність. Мені це здалося дуже поганим вводом в тему джему, це виглядало дуже неорганічно, дуже... не тойво. Але я тицьнули на розділ "про гру", тому про сюжет я ще напишу.
Найголовніший мінус гри - текст. Я спочатку нотували, але потім принили. Мова йде про помилки. Знак м'якшення після Ш, суфікс "рас" (котрого не існує в українській мові), в одному слові Є взагалі дивилася в інший бік. Дуже неприємно, коли ти просягаєшся атмосферою, і спотикаєшся очима об такі помилки. Це точно те, над чим варто попрацювати. Також, схоже, гра робилася на англійській версії ренпаю, бо коли пропускаєш, згори пише англійською "skipping". Також хочу відмітити (в позитивному сенсі) креативність з назвами кнопок, але я так і не зрозуміли, що таке органічна швидкість в налаштуваннях.
Ще цікаво були зроблені вибори, на темному фоні текст не було видно, допоки на нього не наведеш, але якось тут це виглядало органічно.
Тепер, те, чого я не очікували. Вже перед тим як вийти, мені стає цікаво подивитися, хто створив цю гру, і тут... Вона.
Я не буду переказувати, все що там було далі, ви й так знаєте, але... вау. Це. Було. Неочікувано. І це підняло мені загальне враження на рівень точно. І от це... вже органічне введення теми джеми, це... змушує задуматися про певні речі всередині себе, поза грою, це... було виконано дуже класно (помилки в тексті, про котрі я писали вище, на жаль були, і в саме в цьому моменті вони були для мене найкритичнішими, але то вже таке, я вже все про це сказали). Я все ще вагаюся, чи це невеличкий мінус, що оце от, по факту, розкриття гри, воно приховане від гравця, чи це навпаки дуже класно реалізовано, що от це така неочевидна річ, як от наші мрії, наші забуті думки. Воно є, але не на поверхні. Але це було неочікувано. Я досі під враженнями від цієї гілки, цього фіналу, але... вау. І те, як гра сама закривається в кінці... вау. Це... витягнуло для мене все, і скоріш за все, зараз я піду ставити свою оцінку, спираючись на розділ "про гру".
Загалом, є що виправити, але результат... цікаво. Навіть без таємного фіналу відчуття після проходження були... цікаві. Все ще лишилися певні питання: як в Цукропатах нічого не гніє? Чи багато в Цукропатах комах, котрі люблять солоденьке? Хто створив гру? Але все одно цікаво.
Дякую за матеріал для обдумування, бажаю успіхів з подальшими проєктами.
Змінено: Я прочитали опис вашого профілю і ОХ НІ. Це багато чого пояснює...
Яскрава, ностальгічна гра, яка починається як комедія.
Фони акварельні, єдиний персонаж, з яким гравець спілкується (Вергілій, це був ти? І чого локацію змінив), вийшов дуже виразним. Своєрідна міфологія світу (лор) подається ненав'язливо, а досвід гравця співпадає з досвідом персонажа, за якого він грає. Це було красиво. Бажаю розробниці успіхів в творчості. Дякую Т_Т я таки пригадала свою першу Вону)
Вам безперечно вдалося мене здивувати, коли я намагалася вийти з гри, попередньо потикавши два вибори. Гра виявилася файненькою. Спочатку я бідкалася що вибір завжди один і треба мишкою вгору наводитися, але потім усвідомила що уособлюють ці вибори, і що вони вгорі, щоб не перекривати спрайти (напевно).
Була зачудована Цукропатами, спрайтами Її (так багато емоцій і поз, наче вона дійсно жила в момент грання). А також був тикальний інтерактив став приємною дрібничкою, юхууу. Анімації і музика ОРГАНІЧНО впліталися й доповнювали оповідь.
Помилки в тексті бентежили, одначе тема, яку розкривала гра аж змусила присумувати під кінець…ех, певно більшість гравців уже в тому віці, коли якісь давні мрії вже забулися, і ніколи не пригадаються…але, завжди є потенціал для творення нових (Я от в дитячості та юності не підозрювала, що виросту і сама буду створювати ігри).
Дякую за такий ігровий досвід, було цікаво. Успіхів із вдосконаленням ваших ігротворчих навичок для майбутніх часів.~
Дуже яскрава гра. Ви мене підловили, коли я вирішила вийти) Це дуже прикольно реалізовано, бо коли проходиш першу кінцівку думаєш “ну це було швидко, пройду тоді і другу”. Можливо, мені хотілося б більше дізнатися про Цукропати перед тим, як Вона йшла до вогнища, але головне, що задум гри вдалося передати))
Чудова гра.
Сюжет доволі цікавий, зворушливий та ще й незвичайним наративним підходом. Я б хотів це похвалити більш детально, але без спойлерів не зможу. А лишати в коментах спойлери не по моїм правилам. Драматургія на хорошому рівні.
Вибори без вибору спочатку напрягали, але потім я зрозумів їх внутрішню фішку.
Окремо хочу похвалити за оптимізовану анімацію (бо бачив ігри на Ренпай без натяку на це) та її синхронізацію зі звуками кроків. Дуже атмосферно.
Мальовка гарна й продумана. Місця візуально мають свою специфічну внутрішню логіку. Ну а як ви намалювали Її, це окреме задоволення. Вона здається живою.
Єдиний мінус - час від часу помічав сирий текст, але на фоні інших особливостей гри мозок за це не чіплявся.
Дякую за проходження та коментар! Дуже рада, що вам сподобалося, сподіваюсь в майбутньому підвищувати рівень ^^
Мила і лаконічна новела з вайбами творчості Рюкіші07.
Дякую за вашу роботу :)
Дякую за коментар)
Спочатку було не зрозуміло що відбувається в новелі, який її посил і так далі. Наче це чужий сон, в який ти потрапляєш випадково, що манить своєю яскравістю та казковістю. Головна героїня, тобто Вона, вийшла досить милою та такою собі комфортною дівчинкою з якою хочеться більше подорожувати мальовничими горами.
І всю цю атмосферу гарно підкреслює влучна музика.
Так, без косяків не обійшлося але в кого вони не бувають.
Щодо сюжету, то мені бракує більш детальності в подіях: чому або через що герой забув свою головну мету та якою вона була. Мені б особисто хотілося це дізнатися такі моменти але розумію, що часу обмаль. Тому сподіваюсь, що ідея не буде закинута у шухляду і бажаю удачі в майбутніх проєктах)
Дякую за проходження!
Відсутність деталей навмисна, адже головний герой – це Ви. Тому всі загадкові пропуски може заповнити лише сам гравець)
Але було б цікаво попрацювати з більш класичним сюжетом. Може колись в майбутньому...
Прочитав новелу, в око кинулось кілька помилок: відсутність ком, російська "є" і м'які знаки, де вони не повинні бути. Але загалом текст читабельний. Персонаж Вона дуже милий і гарно намальований.
Сюжет спочатку збив із пантелику і здався вторинним, але коли хотів вимикати гру, то помітив таємний фінал, який мене вразив. Ідея із забутою мрією мені в певній мірі близька і здалась цікавою, а ще в цій кінцівці є гарненькі, хоч і прості анімації, за це точно плюсик.
Музика підібрана гарно.
Дизайн відповідей героя дуже не подобається, це віконечко слід переробити, якость стилізувати в антураж фону і перемістити в бік до центру.
У підсумку новела неоднозначна, але враховуємо фактор часу і того, що це зроблено однією людиною. Загалом, я сподіваюсь, що автор ще попрацює над цією ідеєю і не стане її спалювати у вогнищі забуття, хе-хе)
Дякую за проходження!
Вибачте за помилки. Заздалегідь розуміла, що як би не вчитувалася, сама не зможу відредагувати текст як слід, але все одно дуже намагалася, хаха. Сподіваюсь в майбутньому за можливості трохи оновити діалоги.
Приємно, що помітили анімації, заради них в коді довго чаклувала)
Щодо відповідей героя, цей момент трохи складний через декілька факторів, в які буде задовго вдаватися, але згодна, що хорошого UE дизайну мало не буває. Це однозначно частина, над якою я б хотіла більше попрацювати в майбутньому.
Ще раз дякую за проходження і коментар!